Після закінчення Псалтирі читають Канон про покійного. При цьому кожна кафізма починається молитвослів'ям «Прийдіть, поклонимося..», а закінчується тропарями покійними та молитвою після кожної кафизми. На кожній Славі читається молитва «Згадай, Господи Боже наш…».
Цей псалом читається в буденній (щоденній) півночі, на суботній, а іноді і на недільній ранку (як покладена на цей день кафізму).
Псалом 90 – одна з найпоширеніших молитов під час відвідин цвинтаря. Багато хто також читає Євангеліє від Івана про воскресіння Лазаря, що символізує віру у воскресіння всіх християн. По закінченні молитви потрібно ще раз перехреститися, попрощатися з покійним, склавши уклін до землі.
У всі сорок днів після смерті – час особливого поминання, коли вирішується доля душі покійного, – щодня має читатись Канон про покійного. Всі ці наслідування можна читати як вдома, так і на цвинтарі. В інші дні можна читати або Панахиду, або окремо Канони про покійного, покійного.
Можна читати Псалтир лише за живих. Іноді читають лише за покійних. Якщо є бажання при одному читанні відразу згадувати про здоров'я та упокій, то можна після однієї «Слави» згадувати живих, а після другої – померлих. Дехто після кожної «Слави» спочатку згадує живих, а потім померлих.
У Православній церкві 26 псалом читають за богослужінням 1-ї години навечір'я свята Богоявлення Господнього, а також при постригу в рясофор.
Оскільки за канонами православні мають щодня молитися вдома, померлі поминаються щодня – у кожному молитвослові є молитва за померлих. Читання Псалтирі – теж один із способів поминання померлих. Під час відспівування під час поховання померлий теж згадується.
Псалом 117 – 118-й псалом Книги Псалмів, що починається англійською мовою у версії короля Якова: «Словте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя». Книга Псалмів є частиною третього розділу Єврейської Біблії та книгою християнського Старого Завіту.